Тлумачення страхових термінів

Аварійний комісар – уповноважена фізична або юридична особа, яка займається встановленням причин, характеру та розміру збитків по застрахованому майну (транспорту, вантажу). 

Аварійний сертифікат – документ, який складається аварійним комісаром, в якому фіксується розмір та причини збитків і відображаються інші дані, що характеризують обставини, пов'язані з настанням події. Аварійний сертифікат тільки засвідчує факт настання збитків та не передбачає їх обов'язкове відшкодування. На підставі аварійного сертифікату страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відхилення заявленої претензії страхувальника щодо страхового відшкодування. 

Адендум – письмовий додаток (додаткова угода) до попередньо укладеного договору страхування або перестрахування, в якому викладені узгоджені між сторонами зміни попередніх умов. 

Актуарій - спеціаліст в сфері страхування, який займається розрахунками страхових тарифів. 

Ассістанс - сервісний диспетчерський центр, що надає цілодобову консультаційну та організаційну підтримку страхувальникам. Може бути медичним, технічним тощо.

Андерайтер – спеціаліст в області страхування (перестрахування), який приймає рішення щодо прийняття на страхування (перестрахування) запропонованих ризиків, та відповідає за формування страхового (перестрахового) портфелю. 

Бордеро – документально оформлений перелік ризиків, що прийняті на страхування та підлягають перестрахуванню. Відображує детальну характеристику ризиків. 

Вигодонабувач – фізична або юридична особа, призначена страхувальником для отримання страхових виплат по договору страхування. Фіксується в договорі страхування (страховому полісі). 

Цивільна відповідальність - відповідальність страхувальника перед третіми особами за збиток, який може бути ним завданий здоров'ю, життю та/або майну третіх осіб. Цивільна відповідальність може настати також у випадку здійснення ненавмисного правопорушення або порушення договірних зоббов'язань. 

Диспашер – спеціаліст в сфері міжнародного морського права, який складає розрахунки по розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом, тобто диспашу. За кордоном диспашер, як правило, призначається судовласником. 

Доручення – письмове уповноваження, яке надається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. 

Договір страхування (страховий поліс) - письмова угода між страховиком та страхувальником, згідно якої страховик бере на себе зобов'язання здійснити Страхове відшкодування у випадку настання страхової події, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інши умови договору.

Застрахований (Застрахована особа) – фізична особа, життя, здоров'я та працездатність якої виступає предметом страхового захисту. Застрахованою особою є фізична особа, на користь якої укладено договір страхування. Застрахована особа може бути одночасно страхувальником, якщо сплачує страхові внески самостійно. 

"Зелена карта" – система міжнародних договорів обов'язкового страхуванння цивільної відповідальності власників автотранспорту. Отримала назву за колір і форму страхового полісу, що посвідчує ці правовідносини. 

Каско – страхування транспортного засобу. Не включає страхування пассажирів, майна, що знаходиться в транспортному засобі, та відповідальності перед третіми особами, та т.і. 

Ліцензія – документ, що підтверджує право на здійснення страхової діяльності по зазначеним видам страхування, який видається Державною комісією по регулюванню ринку фінансових послуг. 

Перестрахування – система економічних відносин, у відповідності до якої страховик, який приймає на страхування ризики, частину відповідальності по ним (з урахуваннм нормативних вимог і власних фінансових можливостей) передає на узгоджених умовах іншим страховикам з метою зменшення ризику невиконання прийнятих на себе зобов'язань за договорами страхування. 

Предмет страхування – майнові інтереси, що не суперечать законодавству України:
- пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю громадян – в особистому страхуванні;
- пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном – в майновому страхуванні;
- пов'язані з відшкодуванням страхувальником нанесеної ним шкоди здоров'ю третьої особи або майну третьої особи (фізичної або юридичної) - при страхуванні відповідальності. 


Пул – добровільне об'єднання страховиків, не є юридичною особою, яке створюється на підставі письмової угоди між ними з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій. 

Регрес -– право страховика на пред'явлення вимог до особи, винної в настанні страхового випадку, претензії з метою отримання відшкодування збитків, понесених у зв'язку з виплатою страхового відшкодування. 

Рейтинг страховиків – дані за результатами діяльності страхових компаній, що публікуються в різноманітних виданнях. 

Ризик - гіпотетична можливість виникнення збитку. Будь-який конкретний ризик, наприклад ризик пожежі, являє собою тільки можливість настання визначеної несприятливої події. Ризик і необхідність покриття можливого збитку в результаті його проявлення викликають потребу в страхуванні.
Ризик, що підлягає страхуванню - ризик, який відповідає наступним критеріям: збиток від настання даного ризику повинен підлягати ідентифікації за часом та місцем настання; причина, в результаті якої виникає збиток, повинна носити випадковий характер; страхувальник повинен мати майновий інтерес щодо предмету страхування; вирогідність виникнення збитку підлягає вимірюванню. 

Система пропорційної відповідальності – організаційна форма страхового забезпечення. Передбачає виплату страхового відшкодування у фіксованій долі (пропорції). Виплата страхового відшкодування здійснюється в частині суми збитку, пропорційної співвідношенню страхової суми до страхової вартості об'єкту страхування. Наприклад, якщо страхова сума дорівнює 80 % страхової вартості об'єкту страхування, то і страхове відшкодування скдадатиме 80 % суми збитку. Частина збитку, яка залишилась (в даному прикладі 20 %) залишається на власному утриманні страхувальнику. 

Строк страхування – інтервал часу, в період якого предмет страхування перебуває під страховим захистом. Може дорівнювати від кількох днів до певної кількості років. 

Страхування – цивільно-правові відносини по захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів. 

Страхувальник – сторона в договорі страхування, яка страхує свій майновий інтерес або інтерес третьої сторони. По договору страхування страхувальник зобов'язаний сплатити страхові внески страховику за прийняті ним зобов'язання відшкодувати страхувальнику збиток при настанні страхового випадку. 

Страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. 

Страхова вартість – дійсна, фактична вартість об'єкту страхування в місці його знаходження на день укладання договору страхування. Порядок визначення розміру страхової вартості має свої особливості в різних країнах відповідно до діючого законодавства. 

Страхова сума – заявлена страхувальником при укладанні договору грошова сума, на яку страхувальнук страхує свій інтерес. Страхова сума не повинна перевищувати страхової вартості об'єкту страхування. 

Ступінь ризику - величина ймовірності настання певного випадку, яка існує в даній ситуації; зміна розміру можливого збитку, який може виникнути в результаті збігу певних обставин. 

Страховий агент – представник страховика, від імені та за дорученням якого укладає договори страхування. 

Страховий акт – документ, який складається страховиком при визнання ним настання страхового випадку та є підставою для здійснення виплати страхового відшкодування. 

Страховий брокер – юридичні або фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку, які здійснюють посередницьку діяльність по страхуванню від свого імені на підставі доручення страхувальника або страховика. 

Страховий ризик - це подія, настання якої не визначено в часі та просторі, незалежне від волі сторін, небезпечне, внаслідок чого виникає стимул для страхування; це той ризик, який може бути оцінений з точки зору ймовірності настання страхового випадку та розмірів можливого збитку. 
Страховий ризик - поняття, яке має декілька значень:
ризик - як ймовірність настання події, яка знаходиться поза контролем;
ризик - ймовірність виникнення збитку в результаті пошкодження (втрати) майна, ушкодження здоров'я, загибелі (смерті) страхувальника (застрахованої особи) внаслідок страхового випадку;
ризик - відповідальність страховика, вид відповідальності страховика;
ризик – подія, на випадок настання якої проводиться страхування. 

Страховий поліс – договір страхування. 

Страховий портфель – сукупність ризиків, прийнятих страховиком на свою відповідальність, або кількість укладених договорів, за якими була сплачена премія. 

Страховий випадок – подія, яка фактично відбулась, в зв'язку з негативними або іншими обумовленими наслідками якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування або страхової суми. 

Страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. За економічним змістом це ціна страхового ризику. Визначається в абсолютному грошовому виразі або у відсотках до страхової суми. 

Страховики (страхові компанії) – фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України „Про господарські товариства” з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про страхування”, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України. 

Фактори ризику (ризикові обставини) - фактори, що суттєво впливають на ступінь ризику. Всі відомі Страхувальнику ризикові обставини повідомляються (декларуються) Страховику, або виявляються ним самостійно та враховуються при оцінці ризику. 

Франшиза безумовна – визначена (обумовлена) частина збитків, яка не відшкодовується страховиком відповідно до умов договору страхування. Франшиза може бути визначена у відсотках до страхової суми, в певній сумі (абсолютному виразі) або у визначеній частці застрахованого майна. 

Франшиза умовна – страховик звільняється від відповідальності за збиток, якщо його розмір не перевищує розміру франшизи, та збиток відшкодовується повністю, якщо його розмір перевищує франшизу. 

Характер ризику (умови договору) - сукупність параметрів ризику: характеристик предмету (предметів) страхування, страхових ризиків і додаткових умов (ліміти, франшизи та т.п.). 

Експерт - особа, яка володіє спеціальними знаннями в області оцінки об'єктів, процесів, явищ, та має відповідний сертифікат (ліцензію) на здійснення даного виду діяльності. 

Експертиза - спеціальне компетентне дослідження об'єту, процесу, явища, яке потребує спеціальних знань з наданням мотивованого висновку.